від «22» червня 2016 р.

№106/1-9

Голові Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики,

народному депутату України

Южаніній Н.П.

Голові Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності,

народному депутату України

Кожем’якіну А.А.

Голові Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики,

народному депутату України

Сюмар В.П.

Голові Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв'язку,

народному депутату України

Данченку О.І.

Голові Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності,

народному депутату України

Рибалці С.В.

Голові Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва,

народному депутату України

Галасюку В.В.

Голові Комітету Верховної Ради України з питань бюджету,

народному депутату України

Павелку А.В.

Голові Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції,

народному депутату України

Соболєву Є.В.

Голові Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції,

народному депутату України

Іоновій М.М.

Інтернет Асоціація України та Комісія з питань науки та ІТ висловлюють Вам свою повагу та звертаються з наступного приводу.

1 червня 2016 року у Верховній Раді України за № 4663-1 зареєстровано проект Закону України «Про детінізацію ринку азартних ігор в Україні» (далі - законопроект).

По результатах опрацювання законопроекту зазначаємо, що окремі пропоновані ним новації не відповідають українському та європейському законодавству, а також некоректно формулюють перелік відносин, на які поширюватиметься Закон.

Так, згідно частини третьої статті 9 законопроекту «Організатори азартних ігор зобов’язані підключити відповідне програмне забезпечення до мережі Інтернет та забезпечити передачу по мережах зв’язку даних, зазначених у пункті 22 статті 1 цього Закону, в електронну систему державного моніторингу азартних ігор в порядку, передбаченому Контролюючим органом».

Звертаємо увагу, що розробниками законопроекту не враховано вимоги визначення Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11 квітня 2012 р.№295 (далі - Правила), згідно з якими «послуга з доступу до Інтернету це забезпечення можливості з’єднання кінцевого обладнання споживача з Інтернетом», а не програмного забезпечення.

При цьому кінцеве обладнання споживача повинно мати виданий в установленому порядку документ про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій та/або використання радіочастотного ресурсу та бути включеним до переліку технічних засобів, що можуть застосовуватися в телекомунікаційних мережах загального користування, або Реєстру радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, що можуть застосовуватися на території України в смугах радіочастот загального користування, або застосування такого обладнання повинне бути погоджене з Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації в порядку, встановленому відповідно до законодавства.

Спірним є вимоги частини восьмої статті 30 та частини третьої статті 36 законопроекту стосовно того, що «Не допускається здійснення операторами і розповсюджувачами державних лотерей діяльності з надання телематичних послуг зв’язку та (або) організація та надання точок доступу третім особам в мережу Інтернет (Інтернет-клубів, Інтернет-кафе і т.п.)».

Згідно з вимогами Закону України «Про телекомунікації» лише суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері телекомунікацій (оператори та провайдери телекомунікацій) мають право надавати послуги доступу до Інтернет.

Пунктом 4 частини сьомої розділу ХІІ (Прикінцеві та перехідні положення) законопроекту пропонується частину першу статті 39 Закону України “Про телекомунікації” щодо обов’язків операторів і провайдерів телекомунікацій доповнити новим пунктом 18³ такого змісту:

“18³) обмежувати доступ своїх абонентів до ресурсів, через які здійснюються азартні ігри з порушенням вимог Закону України «Про детінізацію ринку азартних ігор в Україні»”.

При цьому законопроектом не визначаються конкретні механізми обмежувальних заходів. Лише у пунктах 3 та 4 частини першої статті 15 законопроекту визначаються вимоги, згідно з якими організатор азартних ігор повинен «..розробити та надати до Уповноваженого органу Правила обмеження участі гравців в азартних іграх..» та «забезпечити виконання Правил обмеження участі гравців в азартних іграх».

Тобто планування обмежувальних заходів віддається на відкуп організаторів азартних ігор, які потім без судового рішення будуть звертатися до операторів і провайдерів з вимогами обмежувати доступ до ресурсів.

Такій підхідне відповідає вимогам законодавства, зокрема частини четвертої статті 40 Закону, та може мати корупційні ризики.

Звертаємо увагу, що суб'єкт ринку телекомунікацій не може впливати на зміст та характер будь-яких інформаційних повідомлень, що передається за допомогою телекомунікаційного обладнання (це стосується будь-яких телекомунікаційних послуг, зокрема хостингу), відповідно не відповідає за їх зміст і не може обмежувати доступ без рішення суду.

Згідно частини четвертої статті 40 Закону України “Про телекомунікації” оператори, провайдери телекомунікацій не несуть відповідальності за зміст інформації, що передається їх мережами. При цьому з метою недопущення колізії в одному Законі та використовуючи аналогію, варто врахувати положення пункту 18 частини першої статті 39 Закону України “Про телекомунікації”, у якому операторів, провайдерів телекомунікацій зобов'язано на підставі рішення суду обмежувати доступ своїх абонентів до ресурсів.

Запропоновані норми також не відповідають статті 12 Директиви 2000/31/ЄС Європейського парламенту та Ради “Про деякі правові аспекти інформаційних послуг, зокрема, електронної комерції, на внутрішньому ринку” від 8 червня 2000 року, якою встановлено, що у разі коли надаються інформаційні послуги, які складаються з передачі інформації, що надається одержувачем послуг, всередині мережі зв’язку або надання доступу до мережі зв’язку, держави-члени забезпечують звільнення постачальника послуг від відповідальності за передану інформацію при умові, що постачальник:

a) не є ініціатором передачі;

b) не обирає одержувача передачі; та

c) не обирає чи не змінює інформацію, що міститься в передачі.

У зв’язку з цим, вважаємо, що покладання обов’язку на оператора, провайдера телекомунікацій щодо обмеження прав на доступ абонентів до ресурсів, через які провадяться азартні ігри з порушенням вимог Закону України “Про детінізацію ринку азартних ігор в Україні” можливе виключно на підставі судового рішення.

Запровадження позасудового порядку обмеження доступу абонентів до ресурсів не відповідають міжнародним договорам України, ратифікованими Верховною Радою України".

Враховуючи вищезазначене, пропонуємо повернути законопроект суб’єкту права законодавчої ініціативи без його включення до порядку денного сесії та розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради.

З повагою,