Українська мережа обміну трафіком
Третейський Суд Інтернет Асоціації України
Проект
Дослідження інтернет-аудиторії України
Глосарій сфери інтернет-реклами


Лист №51 від 08.04.2016 Міністерству юстиції України щодо затвердження Порядку надання операторами, провайдерами телекомунікацій звітності та інформації і визнання такими, що втратили чинність, рішень НКРЗІ від 04.11.2008 № 1189 та від 25.12.2008 № 1283

ІНТЕРНЕТ АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ

 

Комісія з питань науки і ІТ

01034, м Київ, вул. О.Гончара,15/3,офіс 22

тел./факс: (044) 2782925

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 34,

тел.: (044) 2783069, факс: (044) 2263152

 

 

від 08 квітня 2016 р.

51

 

Міністерство юстиції України

 

 

Щодо затвердження Порядку надання

операторами, провайдерами телекомунікацій

звітності та інформації і визнання такими,

що втратили чинність, рішень НКРЗІ

від 04.11.2008 № 1189 та від 25.12.2008 № 1283

 

 

Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі – НКРЗІ), від 05.04.2016 затверджено Порядок надання операторами, провайдерами телекомунікацій звітності та інформації і визнано такими, що втратили чинність, рішення НКРЗІ від 04.11.2008 № 1189 та від 25.12.2008 № 1283 (далі - Порядок), який буде направлено на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

Зазначений Порядок за період 2012-2015 років двічі брався за основу та тричі схвалювався НКРЗІ, але основні зауваження та пропозиції громадських організацій так і залишилися не врахованими, зокрема:

- через підзаконний акт без внесення змін до Закону України «Про телекомунікації» НКРЗІ намагається встановити додаткові повноваження щодо отримання інформації та звітності, зокрема про діяльність операторів, провайдерів телекомунікацій, що не відноситься до сфери повноважень регулятора і не є предметом регулювання;

- порушення встановлених Законом України «Про телекомунікації» прав та законних інтересів підприємств (операторів, провайдерів телекомунікацій), та покладання на них не передбачені законодавством обов'язки щодо надання інформації по окремих пунктах звітності, в т.ч. стосовно розподілу інтернет-ресурсів, направлених на глобальну підтримку функціонування Інтернету, адміністрування яких проводиться міжнародною організацією RIPE NCC (фр. Réseaux IP Européens + англ. Network Coordination Centre);

- розширення повноважень Голови НКРЗІ та зрівняння статусу письмових запитів Голови НКРЗІ з актами законодавства та ігнорування вимог рішень Конституційного Суду України від 28 жовтня 2009 року у справі № 28-рп/2009, від 17 лютого 2010 року у справі № 6-рп/2010 стосовно того, що органи державної влади, керуючись у своїй діяльності законами при врегулюванні у своїх актах відповідних питань, не можуть змінювати, доповнювати чи розширювати зміст цих законів;

- встановлення вимог, що виходять за межі законодавчо визначених повноважень колегіального органу – НКРЗІ (виходить за межі компетенції органу), зокрема ведення розподільного обліку доходів операторів, провайдерів телекомунікацій та отримання фінансово-економічних показників, за своїм змістом згідно додатків проекту є фактично фінансовою звітністю, яку вже отримують інші органи влади;

- встановлення єдиного підходу до формування звітності усім групам підприємств, який не враховує особливості існування підприємств малого та середнього бізнесу, що змусить низку провайдерів телекомунікацій згорнути власний бізнес, особливо у сільській місцевості або поповнити список тих, хто працює поза межами законодавства у «тіні».

         Також інформуємо, що НКРЗІ не проведено узгодження Порядку з Міністерством фінансів України та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, які є головними органами у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечують та реалізують зокрема державну фінансову, податкову та бюджетну політику, державну політику у сфері бухгалтерського обліку, економічного та соціального розвитку, розвитку підприємництва, державної політики у сфері державної статистики та державної регуляторної політики, відповідно, та з Міністерством юстиції України, яке є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Враховуючи вищезазначене просимо Вас, при проведенні правової експертизи Порядку на відповідність його Конституції та законодавству України, врахувати наші зауваження, не допустити розширення повноважень НКРЗІ та запровадження норм, що суперечать законодавству України, та відмовити у державній реєстрації нормативно-правового акта.

Обґрунтування невідповідності Порядку вимогам законодавства додається.

 

Про прийняті рішення прошу повідомити.

 

Додаток: по тексту на 10 арк.

 

 

 

Голова Правління

Інтернет Асоціації України                                                                  О.Федієнко

 

 

 

Віце-президент УСПП,

Голова Комісії з питань науки та ІТ                                        І.Пєтухов

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

 

Обґрунтування невідповідності Порядку вимогам законодавства

 

І. У пункті 1.1 Порядку надання операторами, провайдерами телекомунікацій звітності та інформації (далі - Порядок) зазначено, що цей Порядок розроблено зокрема відповідно до …   «Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. При розробці проекту Порядку враховані директивні та рекомендаційні документи Європейського Союзу в частині, що не суперечить законодавству України».

Діючі сьогодні норми та положення про надання звітності операторами, провайдерами телекомунікацій розроблені на підставі чинного Закону України «Про телекомунікації» (далі - Закон), який на сьогодні є основним законодавчим актом, що визначає правову основу діяльності у сфері телекомунікацій.

Частиною першою статті 4 Закону визначено, що законодавство України про телекомунікації складається з Конституції України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері.

Відповідно до статті 9 Конституції України, частиною національного законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 847-р затверджено план заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2014—2017 роки (далі — план заходів).

Планом заходів передбачено розробку замість Закону нового базового закону про електронні комунікації на підставі якого і повинно розроблятися нові підходи до звітування з урахуванням вимог директивних та рекомендаційних документів Європейського Союзу.

З огляду на вищевикладене, Порядок повинен насамперед відповідати та засновуватися на вимогах Закону, а не документів ЄС, які не є складовою законодавства України і не в повній мірі узгоджуються з чинним вітчизняним законодавством у сфері телекомунікацій, насамперед з Законом.

При цьому доцільно звернути увагу, що статтею 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством (Європейським Союзом) і їх державами-членами передбачено, що Україна докладатиме зусиль з метою забезпечення поступової сумісності свого законодавства із законодавством Співтовариства, але не визначає, якого ступеню наближення слід досягти.

Таким чином посилання в п.1.1 Порядку на Угоду та директивні й рекомендаційні документи Європейського Союзу не відповідає вимогам Конституції України та Закону.

 

ІІ. Слід зазначити, що як і попередні редакції 2012-2013 років, даний Порядок містить ряд незрозумілих та суперечливих положень, зокрема які визначають необхідність подання операторами, провайдерами телекомунікацій інформації на підставі письмових запитів Голови НКРЗІ або уповноваженої ним особи ”, в той час як положеннями пункту 13 частини першої статті 39 Закону визначено, що оператори, провайдери телекомунікацій зобов'язані подавати НКРЗІ інформацію в обсягах, порядку і строках, визначених законодавством.

Враховуючи те, що НКРЗІ є колегіальним органом, стає незрозумілим на яких підставах голова НКРЗІ або уповноваженої ним особи буде самостійно визначати вимоги щодо обсягів та строків надання інформації. При цьому Порядком механізм визначення таких обсягів та строків подання інформації не встановлюється.

Тому, зважаючи на те, що запит Голови НКРЗІ або уповноваженої ним особи не є актом законодавства, постає питання у правомірності запропонованих Порядком новацій щодо подання інформації за запитами.

Відповідно до вимог статей 16, 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з рішень Конституційного Суду України від 28 жовтня 2009 року у справі № 28-рп/2009, від 17 лютого 2010 року у справі № 6-рп/2010 органи державної влади, керуючись у своїй діяльності законами при врегулюванні у своїх актах відповідних питань, не можуть змінювати, доповнювати чи розширювати зміст цих законів.

Враховуючи вищезазначене вважаємо, що питання письмових запитів Голови НКРЗІ або уповноваженої ним особи” не відповідає вимогам Конституції України та Закону.

 

ІІІ. Пунктом 1.3. Порядку встановлено, що надання НКРЗІ операторами, провайдерами телекомунікацій звітності та інформації, проводиться для виконання НКРЗІ своїх повноважень, зокрема, “для визначення ринків певних телекомунікаційних послуг та проведення їх аналізу, моніторингу тарифів, підготовки аналітичних матеріалів щодо стану і розвитку галузі зв’язку, розгляду звернень споживачів, аналізу результатів державного нагляду тощо, в обсягах, формах та строки, визначені цим Порядком”.

Дійсно, пунктом 10 частини першої статті 18 Закону передбачено, що НКРЗІ отримує безоплатно від операторів, провайдерів телекомунікацій необхідну для виконання своїх повноважень звітність та інформацію, у тому числі таку, що містить фінансово-економічні показники, у визначених НКРЗІ обсягах, формах і порядку.

Незважаючи на вказану норму Закону Порядком безпосередньо не визначено обсягу, порядку і строків подання інформації.

Необхідно мати на увазі, що враховуючи вимоги Закону та Конституції України, НКРЗІ отримує лише ту інформацію та звітність, що є предметом її повноважень як органу ліцензування, дозвільного органу, регуляторного органу та органу державного нагляду (контролю). Інформація про діяльність операторів, провайдерів телекомунікацій, що не відноситься до сфери повноважень регулятора, не може бути предметом регулювання за допомогою пропонованого проекту Порядку.

Не зрозумілим є пропонована проектом Порядку можливість запиту НКРЗІ від операторів, провайдерів матеріалів щодо “стану і розвитку галузі зв’язку”, оскільки проведення аналізу стану і розвитку галузі зв'язку не передбачено у переліку повноважень НКРЗІ.

Щодо передбаченого у проекті Порядку збору інформації для “моніторингу тарифів” нагадуємо, що Законом чітко визначені повноваження НКРЗІ з тарифної політики, зокрема це питання регулювання:

тарифів на загальнодоступні послуги; на надання в користування каналів електрозв'язку операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринку певних послуг; на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій;

розрахункових такс за послуги пропуску трафіка до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 38, пунктів 6 та 14 частини першої статті 39 та частини першої статті 66 Закону оператори/провайдери самостійно установлюють тарифи на телекомунікаційні послуги, крім тих послуг, тарифи на які регулюються державою, та забезпечують правильність їх застосування, з обов’язковим їх оприлюдненням, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх введення.

Таким чином, моніторинг тарифів НКРЗІ може бути реалізований лише стосовно визначеного частиною другою статті 66 Закону переліку послуг, а правильність застосування та терміни оприлюднення тарифів, що встановлюються операторами, провайдерами самостійно, можливо відстежити шляхом вивчення відповідної інформації на їх веб-сайтах. 

Необхідно зауважити, що на цей час вже діє низка прийнятих НКРЗ/НКРЗІ нормативно-правових актів (далі – НПА), а також запропонованих до розгляду проектів НПА, які визначають необхідність надання операторами, провайдерами телекомунікацій інформації стосовно різних аспектів своєї діяльності у сфері телекомунікацій.

Так, Порядком здійснення державного нагляду за ринком телекомунікацій, затвердженим рішенням НКРЗІ від 13.12.2012 № 649 та зареєстрованим в Мін'юсті України 10 січня 2013 р. за № 92/22624, визначено питання надання комісії з перевірки документів, пояснень, довідок, відомостей, матеріалів з питань, що виникають під час здійснення перевірки, а також подання НКРЗІ інформації у письмовій формі про усунення порушень ліцензійних умов у сфері телекомунікацій або припису про усунення порушень законодавства про телекомунікації у встановлений у розпорядженні чи приписі строк.

Положенням про вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж з метою здійснення державного нагляду у сфері телекомунікацій, затвердженим рішенням НКРЗІ від 30.07.2013 №487 та зареєстрованим в Мін'юсті України                      19 серпня 2013 р. за № 1426/23958, визначено питання надання комісії з перевірки інформації та матеріалів, що стосуються вимірювань.

Проектом Порядку видання приписів за результатами розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, що надходять до НКРЗІ, прийнятим за основу рішенням НКРЗІ від 03.02.2015 № 68, передбачено отримання від операторів, провайдерів телекомунікацій необхідні документи та інформацію, з метою розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, що надходять до НКРЗІ.

Порядком проведення експертизи при досудовому врегулюванні спору, затвердженим рішенням НКРЗ від 13.05.2010 №217 та зареєстрованим в Мін'юсті України 14 липня 2010 р. за № 525/17820, передбачено питання надання проектної, технічної та кошторисної документації, необхідних матеріалів, розрахунків, даних, додаткових відомостей, що стосуються об'єкта експертизи.

Порядком ведення реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, затвердженим рішенням НКРЗІ від 01.11.2012 № 560 та зареєстрованим в Мін'юсті України 22 листопада 2012 р. за № 1958/22270, встановлено процедуру подання документів на включення, внесення змін до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, їх перелік тощо.

Порядком регулювання тарифів на надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку операторів телекомунікацій, затвердженим рішенням НКРЗІ від 25.10.2012 № 540 та зареєстрованим в Мін'юсті України 12 листопада 2012 р. за № 1901/22213, встановлено процедуру подання оператором телекомунікацій до НКРЗІ відповідних обґрунтованих пропозицій для перегляду чинних тарифів, зокрема: економічні показники роботи оператора за останні 2 роки (обов’язково дані про доходи, витрати, рентабельність); розрахунок тарифів, виходячи з планової собівартості одиниці калькулювання; порівняльну таблицю чинних та нових тарифів із розрахунком зміни доходів при введенні нових тарифів.

Порядком регулювання тарифів на надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку операторів телекомунікацій, затвердженим рішенням НКРЗІ від 25.10.2012 № 540 та зареєстрованим в Мін'юсті України 12 листопада 2012 р. за № 1901/22213, встановлено процедуру подання оператором телекомунікацій до НКРЗІ відповідних обґрунтованих пропозицій для перегляду чинних тарифів, зокрема: економічні показники роботи оператора за останні 2 роки (обов’язково дані про доходи, витрати, рентабельність); розрахунок тарифів, виходячи з планової собівартості одиниці калькулювання; порівняльну таблицю чинних та нових тарифів із розрахунком зміни доходів при введенні нових тарифів.

Порядком регулювання тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, затвердженим рішенням НКРЗ від 02.04.2009 № 1438 та зареєстрованим в Мін'юсті України 22 квітня 2009 р. за № 363/16379, встановлено процедуру подання оператором телекомунікацій до НКРЗІ відповідних обґрунтованих пропозицій для перегляду чинних тарифів, зокрема: економічні показники (обов'язково дані про доходи,  витрати, рентабельність діяльності,  звіт про виконання фінансового  плану) діяльності оператора за останні 2 роки; порівняльну таблицю оплати працівників з урахуванням запровадження  мінімальної заробітної плати в галузі відповідно до вимог законодавства про державний бюджет на відповідний рік; розрахунок фактичних витрат за останній звітний період (рік з поквартальним розподілом) порівняно з фактичними витратами за базовий період щодо кожного виду послуг, тариф на які необхідно переглянути та змінити; розрахунок тарифів виходячи із собівартості одиниці калькулювання; порівняльну таблицю діючих та нових тарифів з розрахунком зміни доходів при введенні нових тарифів; пояснювальну записку з обґрунтуванням необхідності зміни тарифів; інформацію стосовно прогнозного впливу нового рівня тарифів на фінансові та економічні показники діяльності оператора телекомунікацій та на розмір надходжень до державного бюджету.

Положенням про державне регулювання номерного ресурсу телекомунікаційної мережі загального користування України, затвердженим рішенням НКРЗ від 01.06.2007 № 769 та зареєстрованим в Мін'юсті України                        20 червня 2007 р. за № 679/13946, встановлено, що усі оператори, які використовують номерний ресурс, зобов'язані щороку до 25 січня року, наступного за звітним, надавати НКРЗ звіт про використання номерного ресурсу станом на 31 грудня минулого року. Оператори, які використовують міжнародні  коди пунктів сигналізації, надають щорічні звіти щодо задіяння цих кодів до                           1 грудня поточного року.

Правилами взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування, затвердженим рішенням НКРЗ від 08.12.2005 № 155 та зареєстрованим в Мін'юсті України 27 січня 2006 р. за № 71/11945, встановлено процедуру інформування регулятора з питань взаємоз'єднання.

Положенням про якість телекомунікаційних послуг, затвердженим рішенням НКРЗ від 15.04.2010 № 174 та зареєстрованим в Мін'юсті України                       23 червня 2010 р. за № 429/17724, встановлено вимогу щодо надання щорічної звітності про якість (не пізніше 30 січня року,  наступного за звітним).

Порядком аналізу ринків послуг пропуску трафіка та визначення операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою, затвердженим рішенням НКРЗ від 25.08.2011 № 444 та зареєстрованим в Мін'юсті України                         13 вересня 2011 р. за № 1078/19816, встановлено перелік інформації яка надається операторами для аналізу ринків або для їх перегляду.

Проектом Порядку визначення ринків певних телекомунікаційних послуг, проведення їх аналізу та визначення операторів, провайдерів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках таких послуг, який схваленого рішенням НКРЗІ від 14.10.2014 № 703 та проходить погодження з органами влади, також передбачено отримання відповідної інформації.

Таким чином, на сьогоднішній день рішеннями (проектами рішень) регулятора вже визначено досить широкий спектр підстав надання та переліку інформації, що повинна надаватися суб'єктами ринку телекомунікацій задля забезпечення виконання повноважень НКРЗІ, і не потребує додаткового розширення цих повноважень.

В ході проведення наради 26.10.2015 за ініціативою Державної регуляторної служби, директором Департаменту економічного аналізу НКРЗІ А.Барабіним було наголошено, що положення про надання інформації у вищезазначених Порядках будуть скасовані, але реальних кроків виконання таких заяв не проведено.

До того ж, доцільно врахувати те, що НКРЗІ, як субєкт надання адміністративних послуг в сфері телекомунікацій, відповідно до законодавства не може вимагати від операторів, провайдерів телекомунікацій документи або інформацію, що вже перебуває у володінні регулятора, як суб’єкта надання адміністративних послуг.

Таким чином Порядок не врегульовує питання надання інформація, дублює раніше прийняті рішення, не конкретизує види інформації, що може стати підставою для перевищення повноважень та зловживань з боку посадовців НКРЗІ.

 

ІV. Окремо заслуговує уваги і пропоновані додатками 1 (Форма № 1 – К),         2 (Форма № 2 - А) Порядку форми звітності, а також інструкції до них (додатки 1.1 та 2.1).

Так, розділом І Форми №1 – К передбачено звітування операторів, провайдерів телекомунікацій за доходи від надання телекомунікаційних послуг з відповідним розподілом по видах цих послуг, а також подальшим розподілом на підвиди (наприклад: місцевий телефонний зв’язок поділений на міський та сільський; рухомий (мобільний) зв’язок – на голосову телефонію, SMS/MMS, доступ до мережі Інтернет, інші послуги; послуги фіксованого доступу до мережі Інтернет – поділені по швидкостях до 256, понад 256 Кбіт/с, інші ), крім того з розподілом на всіх споживачів та відокремлено на фізичних осіб.

Окремо винесено рядки та стовпчики для звітування за доходи від надання послуг операторам, провайдерам телекомунікацій, зокрема: доступу до мереж, термінації трафіку (по видах мереж), початку зєднання, транзиту, доступу до Інтернет (з розподілом на ІР-транзит тощо). Крім того, запроваджується звітування за доходи від надання супутніх послуг (надання в користування технологічних приміщень, елементів інфраструктури та інших супутніх послуг).

Вищезазначена Форма № 1 – К фактично передбачає запровадження НКРЗІ ведення додаткового розподільного обліку доходів операторів, провайдерів телекомунікацій в залежності від того чи іншого виду послуг, що в свою чергу зумовить необхідність розширення штатної чисельності підприємства, призведе до збільшення фінансових витрат на оплату праці та відповідно збільшення рентабельності самих послуг. Зазначені ймовірні негативні наслідки від пропонованої НКРЗІ ініціативи в першу чергу відчують на собі насамперед представники малого та середнього бізнесу, що здійснюють діяльність на ринку телекомунікацій, в т.ч. суб’єкти підприємництва, що використовують спрощену систему оподаткування.

Звертаємо увагу, що такий підхід суперечить проголошеному державою курсу на дерегуляцію.

Окремо заслуговує на увагу позиція учасників ринку відносно того, що пропонований підхід виходить за межі законодавчо визначених повноважень колегіального органу.

Так, запровадження Форми № 1 – К свідчить про намір НКРЗІ безоплатно отримувати від суб'єктів ринку телекомунікацій виключно інформацію, яка безпосередньо стосується фінансово-економічних показників та за своїм змістом є фактично фінансовою звітністю і стосується в переважній більшості господарської, необумовленої рішеннями НКРЗІ, діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій.

Згідно визначень статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі – Закон БОФЗУ) інформація про фінансове становище, результати діяльності та рух коштів підприємства за звітний період являється фінансовою звітністю.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону БОФЗУ, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною другою статті 6 Закону БОФЗУ регулювання питань методології бухгалтерського обліку здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Частиною четвертою статті 11 даного Закону БОФЗУ передбачено, що форми фінансової звітності підприємств і порядок їх заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

З огляду на зазначені положення Закону БОФЗУ, а також враховуючи, що НКРЗІ не входить до переліку органів, що мають повноваження встановлювати вимоги фінансового, бухгалтерського та податкового характеру, постає питання у правомірності запровадження нововведень, спрямованих на ведення розподільного обліку доходів та подальшого звітування, всупереч чинному законодавству.

Крім того, згідно підпункту 44.1. статті 44, підпункту 46.5. статті 46 та підпункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування на підставі первинних документів, фінансової звітності платників податків зобов'язано вести для цілей оподаткування. Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Податкова декларація подається за звітний період у встановлені Кодексом строки органу Державної фіскальної служби України, в якій перебуває на обліку платник податків. 

Пунктом 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р.419 встановлено, що фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності відповідно до законодавства.

Необхідність подання даних бухгалтерського обліку за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, органам державної статистики, які в межах компетенції мають право приймати рішення з питань статистики, обліку і звітності  визначено нормами Закону УкраїниПро державну статистику. Зокрема, до переліку обов'язкових для подання форм державних статистичних спостережень на 2015 рік віднесено квартальну форму14-зв'язокзвіт про діяльність операторів, провайдерів телекомунікацій та поштового зв'язку, де розділ 1 містить в себе питання обсягу доходів від реалізації послуг.

Статтею 19 Господарського кодексу України передбачено, що усі суб'єкти господарювання, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання, виділених на окремий баланс, подання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.

Крім того доцільно врахувати те, що НКРЗІ, як субєкт надання адміністративних послуг в сфері телекомунікацій, не може вимагати від операторів, провайдерів телекомунікацій документи або інформацію, що перебуває не лише у володінні регулятора, а є у володінні державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ або організацій, що належать до сфери їх управління.

Також, згідно пункту 6 Положення про НКРЗІ, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року №1067/2011, НКРЗІ для забезпечення виконання покладених завдань та функцій має право отримувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади в установленому порядку документи, матеріали, статистичну та іншу визначену законодавством інформацію.

Таким чином, згідно вищевикладених положень законодавчих актів, суб'єкти ринку телекомунікацій звітують про доходи до органів державної податкової служби та до органів державної статистики, причому положеннями законодавства встановлення порядку ведення бухгалтерського обліку, форм фінансової звітності підприємств віднесено виключно до компетенції органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

З огляду на вищевикладене та зважаючи на форми Порядку доцільно зауважити, що пропоновані ним форми звітності передбачають надання до НКРЗІ виключно інформації, що стосується фінансово-економічних показників.

Додатково звертаємо увагу на те, що стаття 1 Закону прямо визначає, що телекомунікаційна послуга є продуктом діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій. Також, доцільно зазначити, що відповідно ст. 1 Закону, характеризуючою ознакою споживача телекомунікаційних послуг є те, що він замовляє та отримує телекомунікаційні послуги лише для власних потреб, а не для постачання іншим суб’єктам.

Крім того, нормою пункту 4 частини першої статті 33 Закону споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані не допускати використання на комерційній основі абонентських ліній для надання телекомунікаційних послуг третім особам. Встановлені у ст. 63 Закону умови надання телекомунікаційних послуг передбачають наявність договірних взаємовідносин виключно між операторами, провайдерами та споживачами. Отже, можливість надання телекомунікаційних послуг одним оператором/провайдером телекомунікацій іншому для їх подальшого використання на комерційній основі, тобто для задоволення господарських або технологічних потреб оператора/провайдера, взагалі не передбачена Законом (крім послуг термінації трафіку).

Таким чином, пропонована Формою № 1 – К звітність передбачає можливість розподілу доходів за категоріями споживачів, в т.ч. також передбачає прирівнювання операторів, провайдерів телекомунікацій до споживачів телекомунікаційних послуг, що прямо суперечить згаданим нормам ст. ст. 1, 33 Закону та фактично розширюють їх зміст відносно того, що телекомунікаційні послуги можуть надаватися виключно споживачу, який використовує їх винятково для задоволення власних потреб.

Також звертаємо увагу, що до Форм звітності (№ 1 – К та 2-А), безпідставно включено:

- послуги, які на даний час регулювати НКРЗІ не уповноважена, а саме:  IP-транзит, надання в користування технологічних приміщень та інших елементів інфраструктури телекомунікаційних мереж; надання інших супутніх послуг для здійснення діяльності у сфері телекомунікацій;

- послуги, технічні характеристики надання яких законодавчо не визначено, зокрема надання послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет з розбивкою на швидкості: менше 256 Кбіт/с, не менше 256 Кбіт/с, інші послуги з доступу до Інтернет);

- інформацію про ідентифікатори, в т.ч IPv4 та IPv6, розподіл і реєстрація яких здійснюється міжнародною організацією RIPE NCC, що виконує розподіл інтернет-ресурсів, направлених на глобальну підтримку функціонування Інтернету та не віднесено до повноважень НКРЗІ.

Вважаємо, що визначена проектом Порядку необхідність надання інформації відносно послуг, що знаходяться поза сферою державного регулювання НКРЗІ та не регламентовані, не відповідає вимогам законодавства.

Одночасно нагадуємо, що розділ ІІ Форми № 1 – К практично дублює розділи 2 і 3 квартальної форми14-зв'язок, а також окремі пункти форми                              43-зв’язок, що також говорить про невідповідність вищезазначеним вимогам законодавства, при цьому незрозумілим залишається питання введення в пункті 1.2. термін “активна ідентифікаційна телекомунікаційна картка”, що використовується у розділі ІІ проекту Порядку.

Звертаємо увагу, що термін "ідентифікаційна телекомунікаційна картка" виключено з частини першої статті 1 Закону України «Про телекомунікації» на підставі Закону № 767-VII ( 767-18 ) від 23.02.2014, і незрозуміло чому НКРЗІ нехтуючи рішенням законодавця включає його до підзаконного акту.

Враховуючи те, що термін "ідентифікаційна телекомунікаційна картка"  не визначено Законом, а поділ на активну та пасивну складову не є питанням регулювання НКРЗІ, запровадження встановить незрозумілу для споживачів інформації (зокрема МСЕ, агенції, що проводять дослідження для визначення рейтингів України тощо) розбіжність між звітами НКРЗІ та Державної служба статистики України (далі - Держстат) стосовно кількості абонентів мобільного зв’язку.

            Таким чином, окремі пункти форм звітності не відповідають вимогам законодавства України та включені до зазначених форм з перевищенням повноважень НКРЗІ.

 

            V. З метою створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього підприємництва 22 березня 2012 року прийнято Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», яким визначено вимоги до суб’єктів мікропідприємництва, малого, середнього та великого підприємництва, та визначено таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва".

Звертаємо увагу, що одними з основних чинників, які заважають розвитку малого підприємництва, що визначені Національною програмою сприяння розвитку малого підприємництва (ділі - Нацпрограма), є надмірний податковий тиск і обтяжлива система звітності та надмірне втручання органів державної влади в діяльність суб'єктів господарювання.

При цьому, нормативне регулювання підприємницької діяльності як і раніше залишається надто складним. Відсутність системності породила багато дублюючих правових норм, закріплених у нормативних актах різної юридичної сили. Нагромадження зайвих регулюючих документів значно ускладнює як початок, так і здійснення підприємницької діяльності.

Одною з головних вимог Нацпрограми - Адміністрування підприємництва повинно займати якомога менше часу і коштів.

Згідно Аналітичної доповіді до Щорічного послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2015 році» політика дерегуляції в Україні має покласти край зайвим та обтяжливим адміністративним бар’єрам, зменшити втрати часових і грошових ресурсів, які вилучалися з обігових коштів МСП на дотримання і виконання обов’язкових процедур державного регулювання.

В умовах зовнішньої агресії проти України політика дерегуляції має зосереджуватися на пріоритетному розвантаженні сектору МСП від надмірного адміністративного тиску. Важливо забезпечити ліквідацію надмірних повноважень держави.

Згідно з Дорожньою картою розвитку підприємництва в Україні на 2015-2016 роки, що підготовлено Центром громадської експертизи, визначено, що у сфері господарської діяльності існує значна кількість невиправданих та неефективних регулювань (вимог, обмежень), сформованих внаслідок застосування підходів, успадкованих від командно-адміністративної системи.

Проявами даної проблеми, зокрема є надмірна складність системи адміністрування податків та зборів, податкового обліку та звітності.

Згідно звіту «Розвиток МСП в Україні: проблеми, потреби, перспективи», підготовленого за результатами дослідження актуальних потреб розвитку сектору МСП в Україні, зазначено, що публічні органи влади не бажають визнавати, що МСП забезпечують левову частку податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів, вони не зацікавлені у вдосконаленні законодавчого поля для діяльності і розвитку МСП, або взагалі представляють інтереси великого бізнесу.

Звертаємо увагу, що згідно Звіту про роботу НКРЗІ за 2015 рік, що станом на 31.12.2015 до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій внесено 3229 (станом на 31.12.2014- 4255) суб’єктів господарювання, з них 1427 (у 2014 – 2892) провайдери телекомунікацій.

Загальна кількість суб’єктів, що надають послуги доступу до Інтернет – 3330, з них провайдерів - 1403.

Станом на 28.07.2015 до цього Реєстру внесено біля 1650 Фізичних осіб-підприємців та понад 250 приватних (малих приватних) підприємств, що зокрема надають послуги доступу до Інтернет, які можна віднести до МСП (середня кількість працівників  не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро) або до мікропідприємництва (кількість працівників не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро).

            Звертаємо увагу, що вимогами Директиви 2002/21/ЄС Європейського парламенту та Ради від 7 березня 2002 року про спільні правові рамки для електронних комунікаційних мереж та послуг (Рамкова Директива) передбачено, що запити регулятора на інформацію мають бути пропорційними та не покладати непомірний тягар на підприємства. Крім того, держави-члени можуть не застосовувати вимоги щодо введення окремого обліку діяльності до підприємств, річний оборот яких з діяльності, пов’язаної з електронними комунікаційними мережами або послугами у державах-членах менший за 50 мільйонів ЄВРО.

            Таким чином, з одного боку Порядку не враховує наявність МСП у складі операторів, провайдерів телекомунікацій та необхідність запровадження механізмів щодо розвитку та державної підтримки МСП в Україні, зокрема щодо скасування обтяжливої системи звітності та надмірного втручання НКРЗІ в діяльність суб'єктів господарювання.

З другого боку розробники Порядку наголошують на бажанні впровадження європейських норм, але забувають про винятки для МСП, що не відповідає курсу України.

 

Враховуючи вищезазначене констатуємо, що Порядок не виконує вимог щодо захисту малого та середнього бізнесу та проведення чіткої політики щодо дерегуляції у сфері зв’язку та інформатизації, що суперечать законодавству України.

 

Інтернет Асоціація України:
04053, Украина, г.Киев,
О.Гончара, 15/3, офіс 22.
Тел./факс: +38 044 278-2925
Web: www.inau.ua
E-mail: dir [at] inau.ua
© Інтернет Асоціація України, 2014
При використанні матеріалів ІнАУ посилання на сайт є обов'язковим.