|
01025, Україна, м.Київ, вул. О.Гончара, 15/3, офiс 22. Тел./факс: +38 044 278-2925 Web: www.inau.org.ua E-mail: dir [at] inau.org.ua |
Лист №178 від 01.10.2014 Голові Комітету ВРУ з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики щодо проекту Закону України №4743а «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»Голові Комітету Верховної Ради України Вих. №178 від «01» жовтня 2014 року Щодо проекту Закону України №4743а Шановна Олександро Володимирівно!
Інтернет Асоціація України (далі - ІнАУ), яка об'єднує понад 160 підприємств сфери інформаційно-комунікаційних технологій України, засвідчує Вам свою щиру повагу та звертається з наступним. В першому читанні було прийнято законопроект 4743 від 18.04.2014 року «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». В цьому законопроекті в п. 5 ч. 2 Але як нам стало відомо, в цей час активно обговорюється пропозиція щодо зміни тексту цієї норми на наступну редакцію: «надання послуг у сфері телекомунікацій з використання номерного ресурсу, транзит міжнародного Інтернет трафіку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про телекомунікації"». Аналіз цієї норми показує, що у випадку її прийняття ліцензуванню буде підлягати діяльність всіх без виключення провайдерів телекомунікацій (інтернет-провайдерів), оскільки внаслідок особливостей функціонування мережі Інтернет через технічні засоби кожного з них здійснюється транзит міжнародного інтернет-трафіку. Тобто цією нормою пропонується введення ліцензування діяльності всіх провайдерів Інтернет. Питанням розвитку Інтернету та забезпеченню вільного та безперешкодного доступу населення до Мережі приділяється пильна увага як на міжнародному рівні, так і у всіх передових країнах. В Резолюції 1987 (2014 р.) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Право на доступ до Інтернету» зазначається наступне: «оскільки доступ до Інтернету є основоположним чинником здійснення інших прав людини, таких як свобода зборів і право на приватне та сімейне життя, державам-членам слід визнати основоположне право на доступ до Інтернету в законодавстві й правозастосовчій практиці». В Доповіді Генеральній асамблеї ООН (2011 р.) Спеціального доповідача з питання про сприяння та захист права на свободу думок і їх вираження особливо підкреслюється позитивне зобов'язання всіх держав приймати ефективні та конкретні політики і стратегії - розроблені в консультації з окремими особами з усіх верств суспільства, включаючи приватний сектор, а також відповідних міністерств - зробити Інтернет широко доступним, популярним та можливим для всіх. У Європейському Союзі надання послуги доступу до Інтернету є складовою послуги електронних комунікацій, до якої входить також спектр інших телекомунікаційних послуг. Відповідно до положень Директиви 2002/21/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 7 березня 2002 року «Про загальні правові рамки для електронних комунікаційних мереж та послуг» із змінами, які були внесені Директивою 2009/140/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 25 листопада 2009 року, діяльність з надання послуг електронних комунікацій, зокрема і послуга доступу до Інтернету, не ліцензується. Верховною Радою України була ратифікована «Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони». Відповідно до положень цієї угоди та додатку XVII до неї наша держава взяла на себе зобов’язання протягом 4 років з дати набрання чинності цією Угодою провести адаптацію національного законодавства до вимог низки актів Європейського Союзу, зокрема до вимог Директиви 2002/21/ЄС. Тобто в найближчі роки в Україні повинно бути скасовано інститут ліцензування діяльності в сфері телекомунікацій. Таким чином, пропозиція щодо введення ліцензування діяльності всіх провайдерів Інтернет суперечить: - положенням документів міжнародних організацій (ООН, Рада Європи тощо) щодо формування та втілення відповідної політики держав стосовно прагнення зробити Інтернет широко доступним, популярним та можливим для всіх; - вимогам положень директив Європейського Союзу, які регулюють відносини у сфері телекомунікацій, які потрібно імплементувати до українського законодавства; - стратегії нашої держави спрямованої на дерегуляцію окремих ринків, зокрема і ринку телекомунікацій. З огляду на зазначене, а також звертаючи увагу на ті зусилля, які прикладаєте особисто Ви, шановна Олександро Володимирівно, і Ваш Комітет щодо поглиблення дерегуляції, зокрема і ринку телекомунікацій, просимо Вас залишити редакцію статті 7 в частині телекомунікацій без змін, а саме: «2. Відповідно до встановленого цим Законом порядку, з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними законами, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: 5) діяльність у сфері телекомунікацій - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про телекомунікації".» З повагою, Голова Правління Інтернет Асоціації України Т.Попова |